что такое наркотик blacksprut tor Кокаин Перу Кореновск

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Э-эй, ребята! Приветstvoвaльники! Тут я вам расскажу историю, как я купила закладки и перестала терпеть чушь в школе. Поболтаем на тему всяких наркотиков, районов и употребления разного говна. Будете слушать? Чед, ты особенно внимательно включи свои ушки, а то ты в последнее время ушел с ума на полную! Все, погнали!

Однажды, в моем хипстерском районе, который не так уж и райский, решила я попробовать что-нибудь новенькое. Уже было скучно забиваться прошмандовкой эйч, а за эти железные болты из гаража слишком много платил. Вот и пришла идея замутить себе закладки, раз уж столько наркоты вокруг. Знаете, что это?

Закладки – это уникальная штука. Их можно спрятать в любом месте, а потом тихо и спокойно достать, ну, типа, бац!, почувствовать, как они тебя зацепляют и отрывают тебя от реальности. Это как наркотический призрачный поцелуй, который забирает тебя в другой мир, полный кайфа и беззаботности. Знаете, о чем я говорю?

Так вот, в моем районе на каждом углу есть дилеры, которые забивают таблетки с молодежной магией и продают их за ненормальные деньги. Кто-то любит засасывать героин через длинные трубочки, а кто-то предпочитает все эти заклинания в виде порошка. Я же была в поисках закатывающих голову закладок, чтобы сорваться с крыши и забыть про все проблемы школы.

И вот, однажды, блуждая по мрачным улицам района, я оказалась перед дверью так называемого «джей-бара». Внутри меня охватило ажиотажное чувство. Ведь это место, где можно отдохнуть от всей этой жизни и забыть про школьные долбаные проблемы.

Я вошла внутрь и вскоре меня обступила толпа закрученных парней и недоумевающих девчонок. Они смотрели на меня, будто я была пришельцем с другой планеты. Но мне было все равно, я была решительна, ведь я пришла за долей свободы.

– Что пожелаешь?

– Мне нужны закладки, такие, чтоб заставили забыть эту скучную реальность, – прошептала я дилеру.

– Ну, я не хочу продавать тебе говно. Здесь только самое лучшее, – ответил он, улыбаясь и указывая на стол, где лежали разноцветные таблетки.

Я взяла немного денег из кармана джинсов и слезла наширокийся стул в этом мрачном джей-баре. А потом вбухнулась вместе с этим заклинательным порошком, который куда-то привел меня.

Знаете, что оказалось самым интересным? После того, как я употребила эти закладки, школа по прежнему казалась той же душной болотиной, но теперь я ощущала себя другим человеком, который смотрел на все это с ошеломляющим наркотическим презрением.

Вот так-то, ребята! Я могу слушать все эти разглагольствования в школе и знать, что это все просто чушь. Ведь я видела, что на самом деле важно в жизни. И это не удел школьных дебилов, которые считают, что учеба – это все, на что они способны.

Нет, друзья, жизнь – это гораздо больше! Она разнообразна и красива, будь ты наркоман или честный гражданин. Мир полон возможностей, и я хочу искать их, пока не разобью свою голову об асфальт. Я не забуду, что закладки помогли мне осознать это.

Будьте смелыми, мои друзья, и не бойтесь искать свой путь, а не слепо следовать чужим мнениям. Я думаю, что именно это я поняла, благодаря своей эпической экскурсии в наркоманию.

О, посмотрите только на время! Я так залип в своих воспоминаниях, что опоздаю на следующий урок химии. Надо бы подбежать и сказать мисс Холмс, что у меня была специальная лабораторная работа на эту тему! Удачи всем и не забывайте искать свои закладки в жизни!